Лікування гіпергідрозу (підвищеної пітливості тіла)

Гіпергідроз (підвищена пітливість, надмірне потовиділення) негативно впливає на якість життя та психоемоційний стан людини. Постійно вологі долоні, стопи, обличчя, неприємний запах, плями на одязі викликають дискомфорт. Виникають проблеми в особистому житті та діловій сфері. Саме тому не варто відкладати лікування гіпергідрозу! Чим раніше ви звернетеся до лікаря, тим швидше зможете знову досягти фізичного, психологічного та соціального благополуччя.

Діагностика та способи лікування гіпергідрозу

Розрізняють локальний гіпергідроз, коли на недугу схильні лише окремі ділянки: долоні, стопи, обличчя, пахви, а також генералізований - при посиленому потовиділенні по всій поверхні тіла. Підвищена пітливість може бути самостійною хворобою (первинний гіпергідроз), і супутньою іншим недугам. До них відносяться: серцево-судинні патології, інфекції, генетичні порушення, цукровий діабет, туберкульоз, панічні атаки, вегето-судинна дистонія. Гіпергідрозу особливо схильні жінки під час менопаузи і підлітки в період статевого дозрівання. Також аномальне посилення потовиділення провокує куріння, вживання наркотиків та алкоголю. Первинний гіпергідроз розвивається внаслідок підвищеної чутливості симпатичної нервової системи та добре піддається лікуванню. Вторинний вимагає комплексного підходу та виліковується лише разом із основним захворюванням.

У будь-якому випадку, якщо вас турбує надмірне потовиділення насамперед варто відвідати лікаря та здати аналізи крові, сечі, провести дослідження функції щитоподібної залози, зробити електрокардіограму (ЕКГ). Серйозних патологій не виявлено? Тоді можна приступати до наступного етапу – лікування гіпергідрозу. Сьогодні пацієнтам пропонують декілька методик:

• фізиотерапевтичні процедури. Найбільш популярною серед них є електрофорез – вплив струмів низької частоти та іонізуючої речовини на вразливі ділянки тіла. Внаслідок цього активність потових залоз значно знижується. При цьому відсутні такі побічні явища, як сухість, почервоніння, біль. Курс лікування становить 2-3 тижні;
• медикаментозна терапія. Призначаються препарати, що регулюють потовиділення шляхом дії на нервові імпульси, гормональні засоби, антидепресанти. Помітне ослаблення симптомів гіпергідрозу відзначається не менше ніж через два тижні після початку лікування. Але при тривалому прийомі ліків зростає ризик побічних ефектів.
• застосування антиперспірантів, у склад яких входять солі алюмінію. Їхні активні речовини не блокують потові залози, а перерозподіляють потовиділення по всьому тілу;
• ін'єкції ботулотоксину (ботокс). Дія препарату заснована на зниженні тонусу м'язів та блокуванні нервових закінчень. Крім зниження пітливості відзначається і послаблення неприємного запаху поту. Ефект від одного уколу триває щонайменше пів року. У деяких випадках відзначається біль, набряк, печіння у місці ін'єкції;
• хірургічне втручання. В особливо тяжких випадках або за відсутності результату від інших процедур пацієнту для лікування гіпергідрозу призначають повне видалення потових залоз, передавлення або перетин нервових закінчень.

З метою посилення ефекту будь-яких процедур рекомендовано виключити з раціону жирну та гостру їжу, газовані та кофеїновмісні напої. Не варто забувати і про гігієну. Якісні засоби від поту, регулярні водні процедури, зручний одяг та взуття з натуральних матеріалів також відіграють важливу роль при лікуванні гіпергідрозу.