Гіпергідроз (підвищена пітливість) голови та обличчя у жінок і чоловіків

Надмірне потовиділення створює безліч незручностей і до того ж нерідко свідчить про наявність проблем зі здоров'ям. Тому при підвищеній пітливості слід якомога раніше пройти обстеження, з'ясувати причини потіння, підібрати правильне лікування.

Причини гіпергідрозу голови та обличчя

Гіпергідроз голови (краніальний гіпергідроз) відноситься до локальних видів патологічного посилення потовиділення. Йому однаково схильні як чоловіки так і жінки, незалежно від віку. Недуга проявляється у надмірному потовиділенні по всій поверхні голови, в зоні волосяного покриву, на обличчі - у зоні скронь, чола, носогубного трикутника. Нерідко гіпергідроз голови супроводжується жаром, неприємним запахом, липкістю шкіри, почервонінням. У жінок виникають проблеми із підтриманням стійкості макіяжу протягом дня.

Підвищена пітливість виникає з різних причин. До зовнішніх факторів, які провокують гіпергідроз голови, відносять активні фізичні навантаження, перегрів, психологічну напругу. Справді, носіння занадто теплого головного убору, неприємна розмова, перебування в задушливому приміщенні, збільшення ваги, недостатня гігієна сприяють надмірному потовиділенню в області обличчя та голови. Також до гіпергідрозу призводить вживання алкоголю, жирної та гострої їжі, деяких лікарських препаратів, куріння. Сильно пітніє голова й за наявності певних хронічних чи гострих захворювань — ендокринних, серцево-судинних, нервових, онкологічних, патологіях мозку тощо. Дитячий гіпергідроз голови спостерігається за нестачі вітаміну D.

Не варто нехтувати проблемою. Сучасна медицина і косметологія мають у своєму розпорядженні масу різноманітних методик і препаратів для успішного лікування гіпергідрозу голови, у тому числі і в складних, запущених випадках.

Діагностика та лікування гіпергідрозу голови і обличчя

На підставі скарг пацієнта та первинного огляду лікар складає план діагностичних заходів. Це дозволить виявити причини гіпергідрозу голови, оцінити стан хворого, знайти оптимальну схему лікування. Крім традиційних лабораторних аналізів, УЗД, рентгенографії, велику діагностичну цінність мають неврологічні огляди, електронейрографія, що дозволяють виключити дисфункцію вегетативної системи та периферичних нервів. За допомогою гравіметрії та евапометрії оцінюють швидкість виділення поту. При гіпергідрозі голови вона перевищує 10 мг на хвилину. Для визначення площі ураження проводять йодкрохмальний або нінгідриновий тест.

До встановлення остаточного діагнозу пацієнтам рекомендовано дотримуватися загальних рекомендацій: ретельно стежити за гігієною, не носити тісних головних уборів із синтетики, виключити з раціону гостру, жирну, солону їжу, алкоголь. Помітно зменшують інтенсивність потовиділення легкі седативні препарати з урахуванням рослинних компонентів, які впливають на працездатність. Зменшується виділення поту при внутрішньовенному чи пероральному прийомі холінолітиків (група атропінів). Широко використовуються протирання шкіри та компреси з сольовими або спиртовими розчинами.

Ін'єкції ботокса вважаються одним із найбільш ефективних засобів для лікування гіпергідрозу голови. Процедура безболісна, не вимагає попередньої підготовки, займає мінімум часу, а результат зберігається щонайменше 6-8 місяців. Тонкою голкою препарат вводиться у проблемні зони.

Можливість хірургічного втручання при гіпергідрозі голови розглядається в окремих випадках, коли інші методики не приносять бажаних результатів. Торакальна симпаектомія (видалення або перетискання стовбура симпатичного нерва, по якому подається імпульс до потових залоз) виконується під загальним наркозом і тягне за собою низку ризиків.